Солотвин вперше згадується у Галицькому літописі XII століття. Його власниками були Доброславичі. Вони збудували місто Краснопіль та замок з оборонними вежами. Назва поселення пов'язана з мальовничою природою — ліси, гори, а біля їх підніжжя — поле-долина. У XVIIст. в містечку Краснопіль розвивалися такі промисли як: ткацтво, шевство, столярство, кушнірство, ковальство. Розвиток соляного промислу став підставою для того, що польські магнати Яблоновські у 1658р. перейменували Краснопіль на Солотвин. Герб на печатці містечка за своєю символікою належав до тогочасних «соляних» міських гербів Прикарпаття: дві діжки меду, над якими три грудки солі.
У 1940 р. Солотвин став селищем міського типу. У післявоєнний час селище 15 років було райцентром. Тут народилися Іван Чмола - один з основоположників Пласту; відомі лікарі Володимир Янович та Богдан Шебунчак; а також державний секретар земельних справ ЗУНР Михайло Мартинець. В 1963 р. краєзнавець Олександр Феданко створив у селищі перший в області краєзнавчий музей. Тут знаходиться найвища в Україні фігура Ісуса Христа, а також пам’ятки природи Солотвинські дуби.
В долонях теплих таких рідних гір,
Де перешіптуються буки і смереки,
Блищить на сонці, милуючи зір,
І щось наспівує нам бистра річка.
Тут розмістилося моє містечко –
Колись Краснопіль, а Солотвин у наш час.
Немов пташине затишне гніздечко,
Вітає щиро і запрошує всіх вас!
Надія Гут