Сьогодні, 8 лютого, Солотвинська громада з сльозами на очах та живим коридором шани зустріла тіла своїх полеглих Героїв Сенчака Дмитра та Фуфалька Сергія.
Чимало небайдужих людей вийшли на дорогу, щоб з пошаною зустріти тіла полеглих Бійців, які віддали своє життя, аби ми мали щасливе майбутнє під мирним небом.
Не забудемо героїчного подвигу та величезної самопожертви.Пам’ять про Захисників України буде жити вічно у наших серцях!
Вічна пам'ять і Царство Небесне.
Чин поховання Героя Сенчака Дмитра відбудеться 9 лютого о 12.00 год. в селі Раковець.
Чин поховання Героя Фуфалька Сергія відбудеться 9 лютого в 11.00 год. в селі Гута.
Додатково:
Герой України Фуфалько Сергій Володимирович
(21.07.1991 - 04.02.2023)
Народився 21.07.1991 р. в селі Гута Богородчанського району Івано - Франківської області.
З 1997 р. навчався в Гутівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, а після 7 класу з 2005 року почав навчання в Дитячій Юнацькій Спортивній Школі (ДЮСШ) в Івано-Франківську.
У 2009 році призвався в армію - спочатку в складі 169-го навчального центру "Десна" 354-й навчальний механізований полк (354 НМП, в/ч 89520), а через пів року перевівся в Першу гірсько-піхотну роту в Ужгороді.
Коли почалося російське вторгнення в Україну в 2014 році - Сергій пішов добровольцем в АТО на рік, де служив в Житомирській 95-тій окремій десантно-штурмовій бригаді (95 ОДШБр, в/ч А0281, пп В1740).
Повернувшись до мирного життя їздив на заробітки за кордон. Коли почалася повномасштабна війна він знаходився на роботі в Бельгії, але дізнавшись про ситуацію в Україні вирішив повернутися і піти добровольцем на фронт захищати свою державу. З кінця лютого 2022 року старший стрілець служив у складі 108-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади, де і загинув до останнього подиху захищаючи Україну.
Сенчак Дмитро Васильович народився 28.11.1984 року в с.Раковець.
Закінчив Раковецькушколу.У 2001 році помер батько, у 2003 році - мати.
Дмитро і ще дві його сестри та брат залишилися сиротами.
Служив у армії, був достроково звільнений зі служби у зв'язку із смертю матері. У 2009 році у Дмитра народилася дочка Іринка.
Працював на сезонних роботах.
У 2015 - 2018 по. брав участь в АТО/ООС. За службу неодноразово нагороджений подяками, грамотами, медалями.
Повномасштабне вторгнення застало Дмитра в Італії, де він перебував з дружиною Русланою.
03 березня 2022 року, терміново повернувшись з - за кордону, Сенчак Дмитро став на захист України у складі 10 ОГШБ.
Дмитро вирізнявся добродушністю, сміливістю, чесністю.
Справжній воїн, надійний побратим і товариш, Дмитро мав великий авторитет і повагу серед побратимів.
Загинув поблизу села Спірне Донецької області внаслідок мінометного обстрілу 04.02.2023 року.
04.02.2023)
