Патологією щитоподібної залози страждає понад 200 млн людей у світі. За останні роки абсолютний приріст нововиявлених захворювань в економічно розвинених країнах становив 52% серед жінок і 17% серед чоловіків.
В Україні за останні 5 років кількість випадків захворювань щитовидної залози збільшилась уп’ятеро разів.
Щорічно 25 травня відзначається Всесвітній день щитовидної залози (World Thyroid Day). Ця дата увійшла в календар у 2009 році з ініціативи Європейської Асоціації Щитовидної Залози.
Щитовидна залоза – найкрупніший орган внутрішньої секреції в організмі людини. Маса щитовидної залози дорослої людини складає близько 15-30 г і залежить від безлічі чинників, зокрема й від вмісту йоду в їжі. Саме йододефіцит – головний винуватець захворювань щитовидної залози.
Щитовидна залоза виробляє гормони, які беруть участь у регуляції низки біохімічних процесів, у тому числі адаптації інтенсивності обміну речовин до потреб тіла в даний момент. Гормони щитовидної залози діють на всі клітини тіла і впливають на такі процеси, як робота серця, інтенсивність обміну речовин, ріст та інтелектуальний розвиток дітей, емоційну стабільність дорослих.
Втома, апатія, нестача сил, депресія, сонливість, нервозність, погіршення пам’яті – усе це може бути типовими симптомами нестачі в організмі йоду.
Якщо своєчасно не розпочати лікування, може розвинутися рак щитовидної залози. Клінічні прояви недуги досить неспецифічні. Дуже часто рак щитовидної залози є одиночним безболісним вузлом, що розцінюється як аденома або вузловий зоб, рідше на початку захворювання є дифузне збільшення щитовидної залози. Такий «вузловий зоб» схильний до швидкого росту, набуваючи щільнішої консистенції і викликаючи дискомфорт у ділянці шиї, який хворі часто характеризують як «клубок у горлі» при ковтанні. В інших випадках перші клінічні ознаки раку щитовидної залози є наслідком його метастазування в легені, кістки або рідше – в головний мозок і надниркові залози.
Пухлина щитовидної залози може досягати великих розмірів, проростаючи і фіксуючи трахею, стискуючи стравохід, що може привести до порушення ковтання, задухи, осиплості та огрубіння голосу. Щитовидна залоза при цьому стає малорухливою.
В Івано-Франківській області у 2017 році зареєстровано 60 вперше виявлених випадків раку щитоподібної залози, з них 12 – у чоловіків та 48 – у жінок.
Водночас в організмі може бути і надлишок йоду та тиреоїдних гормонів. Надлишок тироксину може виникати внаслідок запалення залози або якщо з’являються власні антитіла до рецептора тиреотропного гормону (ТТГ). ТТГ — це гормон гіпофізу. Антитіла імітують дію гормону, тож залоза продукує зайве.
Симптоми гіпертиреозу: знервованість та роздратованість, непереносимість спеки і пітливість, тремтіння, втрата ваги або нездатність її набрати, підвищена активність кишківника, набряклість щитовидної залози, тахікардія (часте серцебиття), тонка і волога шкіра та нерівномірний ріст волосся, порушення сну. Утім, сам прийом йоду не може призвести до надмірного утворення гормонів.
ВООЗ вважає безпечною добову дозу йоду в 1000 мкг (1 мг). У щитовидній залозі може запасатися до 16 мг йоду.
Україна входить до переліку країн із недостатнім споживанням йоду. А він необхідний людині протягом усього життя. Більшість мешканців України щодня споживає лише 40–80 мкг йоду. У зоні найбільшого ризику — Західна Україна та Чернігівська область, де споживання йоду найменше.
В Україні такі норми фізіологічних потреб йоду для: дітей і підлітків 90 – 150 мкг; дорослих чоловіків та жінок – 150 мкг; жінок під час вагітності та у період лактації – 200 мкг.
Вагітним та молодим матерям варто приймати добавки йоду. Добову норму йоду має визначити лікар.
Як запобігти захворюванню щитовидної залози?
Бережіть здоров’я!
Начальник Богородчанського відділу
ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»
Валентина Левицька