Перед тим, як закладати на зберігання насіннєву картоплю, корисно її просушити на повітрі протягом 2-3 годин.

Процес обсушування свіжовикопаних бульб сприяє огрубінню шкірки, а також підвищує стійкість бульб до механічних навантажень, гальмує розвиток збудників хвороб та полегшує відділення ґрунтових домішок.

Під час зберігання виділяють кілька періодів: лікувальний, післязбиральний, період зниження температури, зимовий (основний) та весняний (після початку проростання бульб).

Лікувальний період починається відразу після збирання і може продовжуватися від 4-5 діб до 2-3 тижнів в залежності від ступеня визрівання та механічних пошкоджень бульб. Для здорових бульб із міцною шкіркою, слабко пошкоджених при збиранні, сортуванні і транспортуванні, тривалість цього періоду мінімальна – достатньо лише підсушити картоплю. Для недостиглих бульб із незміцнілою шкіркою та значними механічними пошкодженнями тривалість лікувального періоду максимальна, тобто при температурі 11-13°С може досягати 20 днів. Цей період можна скоротити до 8-10 днів, але для цього необхідно підвищити температуру до 18-19°С при 85-95% відносній вологості повітря, але це небезпечно через можливість інтенсивного розвитку хвороб.

Лікувальний період сприяє загоюванню ран, утворенню пробкової кулі на місцях поранень, достиганню бульб та підготовці їх до тривалого зберігання. Разом із цим у шкірці синтезуються речовини, які пригнічують розвиток збудників грибкових хвороб. Вміст цукрів у бульбах зменшується і зростає кількість крохмалю, шкірка стає міцнішою.

Після закінчення лікувального періоду настає плавний перехід до періоду зниження температури, тобто поступового охолодження бульб, який може тривати 2-3 тижні, а то й більше. За цей час необхідно зменшити температуру з 15-18°С тепла до 3-5°С.

Якщо насіннєві бульби мають не дуже великі механічні пошкодження, температуру можна знижувати не більше ніж на 0,5°С за день. Якщо партія картоплі містить велику кількість травмованих бульб, щодобову швидкість зниження температури у насипу можна підвищити до 1°С. Якщо темп зниження температури більше 1°С за день, це може призвести до потемніння особливо пошкодженої м’якоті.

Середня тривалість періоду зниження температури залежить не тільки від характеру механічних пошкоджень бульб, а й від сорту. Сорти з найкоротшим періодом спокою повинні швидше проходити цей період, тобто менше зберігатися після збирання при високій температурі та перейти в умови зимового періоду зберігання. Після досягнення оптимальної температури зберігання 3-5°С, за якої гальмуються біохімічні та фізіологічні процеси у бульбах, починається основний (зимовий) період зберігання насіннєвої картоплі. У цей час бульби перебувають у стані глибокого спокою. Цей період і стан продовжується до початку проростання бульб, тобто до весни. Як у період зниження температури, так і в основний період необхідно ретельно підтримувати ті температурно-вологісні умови, які необхідні в цей період. За відхилення температури від оптимальної у той чи інший бік бульби страждають як у попередній, так і в основний період. Якщо в попередній період дати низьку температуру, бульби захворюють від ненормальних для них умов, з’являються фізіологічні розлади, а якщо в основний період дати високу температуру, то бульби будуть швидше проростати і хворіти. Основний період зменшиться. При низькій відносній вологості повітря бульби почнуть в’янути і уражуватися хворобами.

Під час основного періоду зберігання, хоч і повільно, але відбуваються ростові процеси, у бруньках бульб проходитиме підготовчий період до їх пробудження. З початком пробудження точок зростання підвищується інтенсивність дихання, активізуються біохімічні процеси, бульби переходять до стану готовності до проростання.

Великий вплив на збереженість картоплі має і відносна вологість повітря. Підвищена вологість повітря при підвищеній температурі зберігання стимулює утворення пагонів, але при низькій температурі зберігання і високій вологості це явище не спостерігається. Висока вологість повітря, особливо понад 95%, призводить до утворення крапельно-рідинної вологості на поверхні бульб, тобто до запотівання навіть при незначному зниженні температури зберігання, що викликає розвиток хвороб та збільшення абсолютних втрат.

Сухе повітря (85% і нижче) підвищує випаровування води з поверхні бульб, що викликає втрату ними пружності.

Сховище для зберігання насіннєвої картоплі повинно бути підготовлене до зберігання. Не дозволяється зберігання насіннєвого матеріалу картоплі у сховищі (кагатному полі), де в попередні роки зберігалася картопля, уражена картопляною нематодою, раком картоплі, або в сховищі, де була виявлена картопляна міль.

Насіннєвий матеріал картоплі закладається на зберігання перебраним та відкаліброваним згідно з вимогами, зазначеними в таблицях 3 і 4 ДСТУ 4013-2001 «Сортові та посівні якості картоплі насіннєвої. Технічні умови» .

У насіннєвому матеріалі картоплі не допускається наявність уражених бульб, які неможливо видалити за зовнішніми проявами хвороб під час перебирання.

У насіннєвому матеріалі картоплі не допускається наявність механічно пошкоджених бульб, з ознаками «задухи», підмерзлих, з опіками, потворних, з наростами і паростками, що легко обламуються, розчавлених, розрізаних, з обідраною шкіркою понад ¼ поверхні бульби у кількостях, зазначених у таблицях 3 і 4 ДСТУ 4013-2001 «Сортові та посівні якості картоплі насіннєвої. Технічні умови».

Надмірну вологість верхнього шару усувають примусовою вентиляцією. Перепад температур зовнішнього повітря і в насипу бульб повинен бути 2°С. Висота насипу не повинна перевищувати 4 м.

У разі контейнерного зберігання контейнери розміщують штабелями на площі (6-8) x (6-8) м і такою висотою, щоб від шару картоплі у верхньому ярусі до нижніх виступів стелі була відстань (0,8-1,0) м. Між штабелями і стінами повинен бути прохід завширшки (0,5-0,7) м. Ширина центрального проїзду – не менше ніж 2,5 м. Вентиляційна система контейнеросховищ повинна забезпечувати не менше ніж 20-разовий обмін повітря за 1 годину та постійне його перемішування.

Перед садінням проводять обігрівання насіннєвого матеріалу картоплі за температури від 10 до 15 °С, забезпечивши на частині бульб паростки довжиною не більше ніж 15 мм, на решті – добре визначені ростові бруньки в усіх видимих вічках.

Державний Фітосанітарний інспектор

 Я.Медвідь