Дошка оголошень, новин та подій

Які шкідники та хвороби завдаватимуть шкоди сільськогосподарським культурам в квітні 

Які шкідники та хвороби завдаватимуть шкоди сільськогосподарським культурам в квітні  –  прогноз спеціалістів Держпродспоживслужби

Івано-Франківщини

Квітень це один з найбільш відповідальних місяців року. Це місяць сівби і вегетації більшості сільськогосподарських культур. Середньомісячна температура коливається в межах – плюс 5-10ºС. Водночас, невід’ємним супутником цього місяця є приморозки, як на поверхні грунту, так і в повітрі.

Холодна, сніжна та дощова погода березня створювала незадовільні умови для вегетації сільськогосподарських культур, сприяла утворенню затоплених місць та перезволоженню ґрунту. Потепління на початку квітня сприятиме швидкому виходу фітофагів з місць зимівлі. Їх масова поява після зимової діапаузи і заселення агроценозів проходитимуть впродовж квітня.

Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби Івано-Франківщини подає детальний прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах області на квітень.

 

Шкідники і хвороби зернових культур

Після відновлення вегетації більшість посівів озимих зернових знаходяться  у доброму фізіологічному стані у фазі розвитку - кущення. Формування урожаю озимих зернових, великою мірою буде залежати від гідротермічних умов квітня та забезпечення їх елементами живлення.

В посівах озимих зернових осередково, харчуватимуться личинки хлібної жужелиці та гусениці озимої совки. Вища шкідливість яких спостерігатиметься у посівах, які розміщенні по стерньових попередниках. В разі потепління у першій половині квітня ймовірне їх масове живлення. Ознакою наявності личинок жужелиці є жовте листя, яке лежить на землі. Саме по цьому можна розпізнати помітне пошкодження рослин.  За наявності 3-4 личинок на кв. м під час весняного кущіння посіви осередково або всуціль обприскують інсектицидами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

За середньодобової температури 6-8ºС повсюдно відроджуватимуться з яєць злакові попелиці. Відбуватиметься вихід із місць зимівлі хлібна блішка, яка останніми роками наносить значні пошкодження посівам озимих зернових пізніх строків посіву, ярим зерновим та кукурудзі, відбуватиметься літ жуків п´явиці, цикадок. В другій половині квітня, за умов підвищеної вологості та середньодобової температури 10-12ºС відбуватиметься виліт шведської мухи та проходитиме її яйцекладка. Літ  шведських мух очікується слабким, а відповідно невисокою буде і чисельність личинок. Мухи весняного покоління відкладатимуть яйця переважно на сходи ярих: пшениці, зокрема м’яких сортів, а також ячменю. Цикадки та попелиці можуть переносити вірусні хвороби.

За появи сходів ярих зернових, шкідники мігруватимуть до них. Проти вищезазначених шкідників за  ЕПШ  хлібної блішки – 30-50 екз. на кв.м, шведської мухи – 40-50 екз. на 100 помахів сачком, п’явиці – 10-30 жуків на кв.м посіви обробляють в крайових смугах або всуціль полів дозволеними до використання інсектицидами.

У разі встановлення протягом 3-4 діб середньодобової температури повітря +16+17ºС і вище із місць зимівлі у посіви зернових культур перелітатимуть хлібні клопи. Пошкодження перезимувалими клопами пшениці ранньою весною викликає різке відставання рослин в рості і розвитку, вони передчасно жовтіють. (Центральний лист вище уколу серпоподібно згинається або згортається у вигляді спіралі). Шкодочинність клопів різко підвищується за сухої погоди. Потреба в захисті посівів від клопів виникатиме осередково за перевищення порогу шкодочинності (2-4 і більше дорослих клопів на кв.м).

Нестабільний температурний режим у зимовий період сприяв проявленню і розвитку хвороб у посівах озимих культур (септоріоз, борошниста роса,  коренева гельмінтоспоріозна гниль та інші хвороби).  Активне зараження рослин відбуватиметься з підвищенням температурного режиму, струмуватимуть розвиток захворювань тривала відсутність опадів та низькі температури.

За умов ураження септоріозом листя, за інтенсивності ураження 3-5%, борошнистою росою, бурою іржею, гельмінтоспоріозними плямистостями, ринхоспоріозом – 1% приймають рішення щодо оздоровлення рослин фунгіцидами.  Для забезпечення високого рівня захисту рекомендовано передбачити не менш ніж 2 обробки – перша у період кущіння-початку трубкування, другу - наприкінці періоду виходу в трубку-поява прапорцевого листка.

Для підвищення стійкості рослин до стресових умов, у період весняного кущіння посіви озимої пшениці можна обприскувати рідкими комплексними добривами з вмістом мікроелементів та регуляторів росту.

Проти бур’янів у фазу весняного кущіння озимої пшениці використовують рекомендовані «Преліком...» гербіциди, надаючи перевагу препаратам широкого спектру дії, які можна застосовувати до фази утворення прапорцевого листка. Боротьбу з бур'янами в посівах зернових за необхідності, доцільно поєднувати із захистом рослин проти хвороб і шкідників.

 

Кукурудза

Посівам кукурудзи на початкових етапах вегетації загрожують ґрунтові шкідники – дротяники, личинки хрущів. Для зниження їх шкодочинності важливим є правильний підбір попередників (висока чисельність ґрунтових шкідників спостерігається на посівах після багаторічних трав, на повторних посівах кукурудзи). На таких площах доцільним є проведення передпосівних ґрунтових розкопок і при виявленні високої чисельності дротяників (3-5екз./кв.м) та личинок хрущів, насіння необхідно обробляти інсектицидними протруювачами. Повторних посівів кукурудзи необхідно уникати для недопущення пошкодження рослин личинками західного кукурудзяного жука.

За умов прохолодної вологої погоди під час проростання, можливе зниження схожості та загибелі проростків від пліснявіння. Ослаблені погодними стресами рослини уражуються кореневими гнилями, найчастіше фузаріозною. Обмежує розвиток хвороб ретельна підготовка насіннєвого матеріалу із обов’язковим протруєнням одним із дозволених фунгіцидних протруювачів.

 

Технічні культури

Озимий ріпак. За відновлення весняної вегетації рослин озимого ріпаку основну небезпеку для нього становлять прихованохоботники великий ріпаковий і хрестоцвітий, які починають пробуджуватись  за середньодобової температури повітря 7-8°С. Надалі посіви заселятимуться весняною капустяною мухою та капустяною попелицею. Тому, по мірі заселення посівів шкідниками і досягнення ними ЕПШ при обліку за допомогою жовтих чашок-пасток –  попадання 10 жуків хрестоцвітого прихованохоботника впродовж 3-х днів на одну пастку,

-  10 жуків великого ріпакового довгоносика впродовж 3-х днів на одну пастку або 2-4 жуки на 25 рослинах,

- 20 жуків капустяного стеблового прихованохоботника впродовж 3-х днів або 4 жуки на 25 рослинах

- хрестоцвітими блішками –  3-5 жуків на кв. м,

- капустяною попелицею – 5-6 особин на рослину  – необхідно провести крайові або суцільні обробітки  одним із рекомендованих  інсектицидів  дозволеними до використання в Україні. Обробки слід проводити при встановленні оптимального температурного режиму для застосування препаратів.

Проти  фомозу, пероноспорозу, інших хвороб (за появи ознак захворювання) рослини ріпаків оздоровлюють дозволеними фунгіцидами.

Заздалегідь, перед початком хімобробок слід повідомити власників вуликів про необхідність прийняття заходів по охороні бджіл!

Буряк. Бурякові довгоносики, бурякові блішки, щитоноски повсюдно будуть шкідливими за появи сходів буряківПосівні площі культури повинні бути під постійним фітосанітарним контролем.

У фази сходи - 2-3 пари справжніх листків за перевищення ЕПШ у посівах звичайного бурякового довгоносика - 0,2-0,3, блішок – 3-7, мідляка – 0,3-0,5, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв. м сходи буряків захищають дозволеними інсектицидами. На первинних рослинах-господарях (калина, жасмин) продовжиться відродження та розвиток листкової попелиці.

Надмірне зволоження ґрунту або його сухість, висівання неякісно обробленого фунгіцидами насіння та наявність у ґрунті патогенних організмів сприятимуть розвитку коренеїду. Для покращення стійкості рослин щодо ураження коренеїдом доцільно провести рекомендовані прийоми післясходового обробітку.

Рослинам  соняшнику від фази сходів до II пари справжніх листків будуть завдавати помірної шкоди  довгоносики, личинки травневих хрущівпіщаний мідляк, дротяники  та несправжні дротяники.

Доцільним заходом при боротьбі з шкідливими організмами на ранніх етапах розвитку культури є проведення протруєння насіння, зокрема дозволеними згідно «Переліку…» інсектицидними протруювачами.

Від посіву до змикання рядків для знищення грунтової кірки, бур’янів, шкідників та покращення фізіологічного стану рослин доцільним є суцільне боронування посівів на 3-4 день після сівби; боронування за появи 2-3 пар листків впоперек або по діагоналі поля. За ЕПШ  довгоносиків, піщаного мідляка, совок понад 2 екз./м² та інших шкідників посіви обприскують фосфорорганічними, піретроїдними препаратами або їх сумішшю.

 

Картопля та овочеві культури

Перед посадкою картоплі необхідно провести перебирання, сортування картоплі з вибраковуванням уражених і пошкоджених бульб для недопущення ураження молодих рослин хворобами, якими уражений посадковий матеріал. Висаджені бульби, а пізніше молоді рослини можуть пошкоджувати ґрунтові шкідники, тому при виявлені їх високої чисельності необхідним є проведення протруєння насіннєвого матеріалу дозволеними протруювачами згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Посіви цибулі в квітні заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулева муха та прихованохоботники. За наявності ЕПШ 3-4 яєць цибулевої мухи на 10% заселених рослин, прихованохоботника – 5-10 личинок на рослину або 2-4 жуків/м2 та інших шкідників, посіви (крім цибулі на перо) обприскують дозволеними інсектицидами.

 

 

Шкідники і хвороби плодових культур

У квітні в садах області відбуватиметься відродження та активізація шкідників плодових культур. У період набубнявіння бруньок за середньодобової температури повітря понад +6-100С розпочнеться вихід із зимівлі садових довгоносиків ( яблуневого квіткоїда, сірого брунькового, букарки, казарки), а за 10-140С очікується масове розселення жуків.

У осередках поширення - занедбаних насадженнях  у присадибному секторі за денних температур понад 12˚С активізуються гусениці білана жилкуватого та золотогуза, які пошкоджуватимуть молоді листочки, з-під щитків виходитимуть гусениці яблуневої молі. Гусениці несправжнього шовкопряда відроджуватимуться після розпускання бруньок за середньодобової температури повітря понад 60С, а кільчастого через 3-7 днів після переходу середньодобової температури 110С повсюдно, у незахищених приватних і лісопаркових насадженнях.

Прогрівання ґрунту до 120С на глибині 10см сприятиме заляльковуванню яблуневого пильщика, виліт якого розпочнеться у фазі відокремлення бутонів. Заляльковування грушевого пильщика розпочнеться, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до 70С, що зазвичай співпадає з початком набубнявіння бруньок груші. Літ метеликів мінуючої молі слід очікувати перед цвітінням яблуні за середньодобової температури 110С. Гусениці яблуневої плодожерки почнуть заляльковуватися за стійких температур понад 100С, а літ метеликів почнеться за суми ефективних температур 90-1100С повсюди.

За температури повітря 100С відкладатиме яйця грушева листоблішка, а за 7-80С відроджуватимуться личинки яблуневої листоблішки. В період набубнявіння і розпускання бруньок скрізь із зимуючих яєць виплоджуватимуться личинки яблуневої попелиці. Розвиток личинок каліфорнійської щитівки розпочнеться в період набубнявіння квіткових бруньок на яблуні за середньодобової температури повітря 7-80С. Відродження личинок червоного і бурого плодових кліщів відбуватиметься під час відокремлення бутонів за переходу середньодобової температури через 7-80С. Самки  звичайного плодового кліща за температури повітря 12-130С заселятимуть бутони і листки дерев.

Для розвитку  клястероспоріозу під дією атмосферних опадів достатніми будуть відносно низькі (4-50С) температури повітря, оптимум 19-260С. Ймовірному масовому поширенню кучерявості листків персика сприятиме прохолодна дощова погода (температура 100С), наявність туманів і рос.  Моніліоз (моніліальний опік) кісточкових та зерняткових швидко розвиватимуться за високої вологості (понад 70%) і помірної температури повітря 12-160С. За умови чергування зволоження й підсихання листків за температури понад 70С (оптимальна 18-200С) слід очікувати значний розвиток парші яблуні і груші. За температури повітря 18-250С і значного насичення повітря вологою ймовірний масовий розвиток борошнистої роси в молодих і плодоносних, неосвітлених, слабо провітрюваних садах і розсадниках.

Під час висування та відокремлення бутонів черешні, вишні, сливи (перед цвітінням) проводять комплексний обробіток фунгіцидами та інсектицидами, відразу після закінчення цвітіння обприскування повторюють, чергуючи дозволеними препаратами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Увага! Обробки треба проводити в тиху, безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. Не пізніше ніж за три доби до початку обробки попередити про це органи місцевого самоврядування та пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих  державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та  правил особистої гігієни.

 

Залишити свій відгук

© Copyright 2021 -Солотвинська селищна рада - Всі права захищені
phone-handsetcrossmenu linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram